Skip to Content

Заголовок

Хороші історію мають персоналізацію. Спробуйте розповісти чудову історію, яка має персоналізацію. Написання історії з особистістю для потенційних клієнтів допоможе налагодити стосунки. Це проявляється в невеликих особливостях, таких як вибір слів або фраз. Пишіть зі своєї точки зору, а не з чужого досвіду.

Хороші історії для всіх навіть, якщо вона написана лише для одного. Якщо ви спробуєте писати, маючи на увазі широку аудиторію, ваша історія буде звучати фальшиво і без емоцій. Нікому не буде цікаво. Пишіть для однієї людини. Якщо для одного це справжнє, то для решти – справжнє.

Хронологія роду Липовецьких

Прізвище Липовецький — типове українське топонімічне утворення, що бере початок із XV–XVI ст. на землях Поділля (Брацлавщини). Його носії, імовірно, походили з околиць Липовця або мали там власність чи службу.

1793 після другого поділу Польщі Липовець відійшов до Росії, став повітовим містом Київської губернії
Назва походить від дерева липа, яке здавна вважалося символом спокою і затишку і одна з гіпотез вказує на цих землях великі липові гаї
XV–XVI століття

Формування Топоніма "Лиопвець"

Подія:

Перші письмові згадки про місто Липовець (тепер Вінницька обл.) датуються XV ст.

Поселення виникло на чумацькому шляху біля річки Соб у межах історичної Брацлавщини.

Джерела:

  • «Прізвища українців: історико-етимологічний словник» (2003) — описує регіон Липовецький як історичний осередок.
  • Літописні згадки, подані в “Історії Липовецького району”.

це історична карта Подільської губернії, де чітко позначено Липовець та навколишні міста. Візуальне підтвердження топонімічного походження прізвища.

XVI–XVII століття

Утворення прізвища Липовецький

Подія:

У період Речі Посполитої поширюється шляхетська й міщанська практика творення прізвищ із суфіксом -ський, який позначав походження або власність.

Прізвища типу Липовецький виникають як означення людей “з Липовця” або пов’язаних із цією землею.

Джерела:

  • Ю. К. Редько, «Довідник українських прізвищ» (1968).
  • В. Д. Ірклієвський, «Етимологічний словник українських прізвищ» (Мюнхен, 1987) — підтверджує топонімічне походження таких форм.

XVII століття

Липовець і козацька доба

Подія:

У 1648–1654 рр. Липовець і Прилука стають центрами сотень Кальницького (Вінницького) полку.

Прізвище “Липовецький” могло з’явитися серед козацьких та міщанських родин, що брали участь у подіях Визвольної війни.

Джерела:

  • «Реєстр Війська Запорізького 1649 р.» — прямих згадок немає, але топонімічно пов’язана територія описана.
  • Краєзнавчі дослідження Липовеччини.

 
XVIII–XIX століття

Закріплення призвіща

Подія:

Подія:

Після входження Поділля та Брацлавщини до складу Російської імперії (1793 р.) прізвище Липовецький починає фіксуватися в метричних книгах, ревізіях і церковних записах.

Це період, коли прізвище стає спадковим і стабільним.

Джерела:


XX–XXI століття

Розселення й сучасність

Подія:

Рід Липовецьких поступово розселився територією України, Європи та північної Америки.

Прізвище зберігає своє топонімічне коріння, що символізує належність до давнього подільського міста Липовець.

У ХХІ столітті було створено родовий (сімейний) герб, який став сучасним символом спадковості та єдності роду Липовецьких.

Внутрішні джерела